Мохсен Резаї попереджає про розширення ударів по інтересах США і висуває сім умов для відкриття протоки

Секретар Вищої ради національної безпеки Ірану, бригадний генерал Мохсен Резаї, заявив, що Тегеран має можливість продовжувати запуск ракет і безпілотників по американських інтересах у різних частинах регіону у разі нової війни, і готовий розширити коло цілей, повідомляють ЗМІ.

Резаї додав, що у США є цінні інтереси в регіоні, і що коло потенційних цілей у майбутній війні може включати кабелі, дата‑центри та об’єкти штучного інтелекту, пояснивши, що в разі нової війни Іран перейде до ширшої програми відповідних ударів.

Він наголосив, що будь‑який крок проти Ірану має свою ціну, і якщо дипломатія зможе донести це усвідомлення, Тегеран надасть перевагу дипломатичному врегулюванню; але якщо війна триватиме, Іран має засоби для продовження відповіді.

У відповідь на американські твердження про нібито знищення або пошкодження іранської військової інфраструктури Резаї сказав, що Тегеран готувався до можливості ширшої війни десятиліттями, перерахувавши «багаторічні» інвестиції у створення надлишкових спроможностей через розподілене виробництво, підземні об’єкти, багатоканальні пускові системи та здатність відновлювати пошкодження й компенсувати втрати.

Він попередив, що вимірювання іранської спроможності не обмежується кількістю ракет, що залишилися на складах, вказавши, що головне питання у тривалій війні — чи здатна держава підтримувати безперервний цикл виробництва, розгортання і відповіді. За його словами, Іран уже продемонстрував здатність завдавати витрат протилежній стороні навіть через місяці після початку конфлікту.

Резаї підтвердив, що країна не використала всі свої можливості на попередніх етапах, і що застосовувала лише те, що вимагала інтенсивність протистояння; Іран був і залишається готовим до наступного етапу, і можливе залучення нових спроможностей у взаємних відповідях на будь‑яку нову агресію.

Він також застеріг сусідні держави від участі в американській стратегії, яка може затягнути війну, використовуючи їхню енергетичну інфраструктуру для компенсації тиску, спричиненого протокою Ормуз, зазначивши, що така залученість піддає ці країни ризику.

Резаї спростував тлумачення іранського послання як бажання зруйнувати енергетичну систему в затоці, пояснивши, що йдеться про те, що не можна атакувати економічні артерії Ірану, залишаючи при цьому чинники, які роблять можливими ці напади, захищеними та нехай підзвітними.

Він розкритикував підхід колишнього президента США Дональда Трампа до Ірану, назвавши його зосередженим на короткотермінових цілях, відірваних від геополітичної реальності та ключових інтересів США, і додав, що секретність у часи війни надала окремим людям навколо нього винятковий і ексклюзивний доступ до інформації, що служила лише близьким.

Резаї попередив про наслідки продовження нинішньої ситуації для ринків, прогнозуючи, що енергетичні ринки не зазнають спокою впродовж наступних трьох років, і зазначив, що тривалість конфлікту змінила динаміку відносин на користь Ірану, тому що прибережні держави в затоці швидко переосмислюють свої відносини з ним, переконані, що американська армія не в змозі захистити свої бази.

Резаї оголосив про зміну дипломатичного підходу Ірану внаслідок, як він це охарактеризував, ненадійності попередньої адміністрації США, сказавши, що Тегеран не повернеться до свого колишнього дипломатичного підходу, але не відмовиться від дипломатії взагалі. Він підтвердив, що країна через посередників висунула сім нових умов і не відкриє протоку і не повернеться до переговорів, допоки ці умови не будуть виконані.

На завершення він зауважив, що перша угода зазнала провалу через неправильний порядок виконання зобов’язань: Іран відкрив протоку і відновив судноплавство, але політичні та економічні зобов’язання іншої сторони не були виконані, і коли США одразу отримали те, що їм було потрібно, змінилася рівновага тиску. За його словами, цей досвід залишатиметься важливим для майбутньої політики.