Ймовірність повернення війни між Іраном, Ізраїлем і США
Повідомлення про плани американсько-ісраїльських ударів по Ірану після виборів у США та зростаюча напруга в протоці Гормуз супроводжуються триваючими катарсько-пакистанськими посередницькими зусиллями. Огляд індикаторів ескалації й деескалації та основних сценаріїв.

Накопичуються індикатори можливого відновлення широкомасштабного військового протистояння між Іраном з одного боку та США і Ізраїлем з іншого, майже через вісім місяців від початку війни 28 лютого, оскільки повідомлення про плани нових ударів перетинаються зі зростаючою напругою в протоці Гормуз, тоді як канали медіації між Вашингтоном і Тегераном не припиняються.
Плани ударів після виборів у США
За американськими повідомленнями з посиланням на чиновників і обізнані джерела, армії США та Ізраїлю розробили чіткі плани відновлення ударів по Ірану після проміжних виборів у США, запланованих на 3 листопада, у формі «короткої й інтенсивної» операції, яка може бути спрямована на ядерні об’єкти, енергетичні майданчики та сховища ракет і безпілотників.
За тими ж повідомленнями, у планах уникли б ударів по нафтопереробним заводам через побоювання зростання цін на паливо, тоді як президент США Дональд Трамп остаточного рішення ще не ухвалив, причому не виключено виконання ударів у цьому місяці або повне їх відкидання. Білий дім не коментував ці плани.
Трамп стримав ізраїльський удар
За даними обізнаних джерел, прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньяху планував широкі удари по Ірану на початку цього місяця, що включали б ядерні об’єкти, державні майданчики та цивільну інфраструктуру, зокрема електростанції, однак Трамп виступив проти повторного розпалювання війни перед виборами в США, тому операцію відклали. Трамп оголосив 8 числа цього місяця, що його країна не відновлюватиме удари по Ірану до виборів.
Трамп заперечив, у своїх останніх заявах, наявність переговорів з Тегераном, обмежившись словами, що «щось» стосовно Ірану станеться «досить скоро».
Гормуз — головна зона напруженості
На місцевому рівні Корпус вартових Ісламської революції заявив, що три нафтові танкери зіткнулися з морськими мінами на південь від протоки Гормуз і загорілися, вказавши, що вони йшли «неправовим» маршрутом, і що один із танкерів віз близько двох мільйонів барелів сирої нафти; незалежно підтвердити цю версію не вдалося.
Ще одним індикатором американської стурбованості стало те, що Державний департамент США віддав наказ про евакуацію частини дипломатів і їхніх сімей із дипломатичних представництв США в Саудівській Аравії, одночасно зі зростанням атак, яких зазнає королівство з боку Ємену.
Катарсько‑пакистанська медіація все ще триває
Водночас міністр закордонних справ США Марко Рубіо привітав зусилля посередництва, які ведуться такими країнами, як Катар і Пакистан, наголосивши, що будь-яка угода має не допустити наявності ядерної зброї в Ірану, і що остаточне рішення належить Трампу.
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі заявив, що непрямі переговори з Вашингтоном тривають через посередників, серед яких Пакистан і Катар, підтвердивши, що його країна прихильна пошуку «мирного вирішення, яке збереже гідність», проте «повністю готова захищати себе».
А іранський президент Масуд Пезешкіян сказав, що Вашингтон не може очікувати діалогу з Тегераном, коли накладає блокаду й робить погрози, додавши: «Ви не можете закривати всі шляхи й погрожувати, і водночас бажати діалогу».
Фактори, що сприяють ескалації
- Наявність готових військових планів у Вашингтона та Тель‑Авіву й постійний ізраїльський тиск на відновлення ударів.
- Продовження морської блокади США портів Ірану та зрив виконання меморандуму про взаєморозуміння, підписаного в червні, щодо навігації в протоці Гормуз.
- Тверда позиція Тегерану зі своїми умовами, зокрема зняття блокади з портів, скасування санкцій щодо експорту нафти та припинення воєнних дій на всіх фронтах, а також його запевнення, що збагачений уран не залишатиме країни.
- Інциденти з танкерами в Гормузі та розширення масштабу атак у регіоні.
Фактори, що сприяють деескалації
- Прагнення Трампа уникнути нової війни перед проміжними виборами і його занепокоєння через можливе зростання цін на енергоносії.
- Продовження непрямих каналів через Катар і Пакистан і публічне привітання Вашингтоном цих ініціатив.
- Запевнення Тегерану, що двері для мирного вирішення залишаються відкритими, попри жорсткість його умов.
Які можливі сценарії?
Сценарій перший: Американо‑ізраїльський короткий і інтенсивний удар після 3 листопада, ймовірно зриватиме відповідь Ірану ракетними ударами і додатковим загостренням у протоці Гормуз, що позначиться на цінах на нафту та безпеці судноплавства в регіоні.
Сценарій другий: Успіх медіації у досягненні тимчасової домовленості, яка частково відновить судноплавство в обмін на послаблення блокади — шлях, який ускладнюється великою прірвою між іранськими умовами та американськими вимогами щодо ядерного питання.
Сценарій третій: Збереження стану «ні війни, ні миру» з поодинокими інцидентами в Гормузі й взаємними погрозами, використання погроз ударів як картки для тиску в переговорах, до моменту, коли Трамп ухвалить рішення.
Дні після виборів у США залишатимуться вирішальними для визначення напряму, за повідомленнями, рішення про повернення до війни залишається в руках лише президента США.
Читайте також: Трамп заперечує будь‑які переговори з Іраном, і Корпус вартових революції попереджає після інцидентів поблизу протоки Гормуз



